- зловтіха
- -и, ж.Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зловтіха — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зловтішатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зловтішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
зловтішно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
зловтішний — а, е. Сповнений зловтіхи. Зловтішна посмішка … Український тлумачний словник
зловтішатися — а/юся, а/єшся, недок. Виявляти зловтіху … Український тлумачний словник
зловтішність — ності, ж. Абстр. ім. до зловтішний … Український тлумачний словник
зловтішно — Присл. до зловтішний … Український тлумачний словник
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
ну — I виг. 1) Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). || Уживається для висловлення спонукання до припинення дії. || Уживається для висловлення погрози, перестороги. || Уживається на початку речення, в… … Український тлумачний словник